Арманьяк

Не зважаючи на довгу історію, арманьяк доволі часто плутають (або порівнюють) з його більш відомим двоюрідним братом коньяком. Поверхнево ці напої дійсно є досить подібними: обидва мають винну основу, обидва походять з південного-сходу Франції, виготовляються по суті тим же способом та зі схожих сортів винограду. Проте існують тонкі, принципові відмінності між ними, які є джерелом великої регіональної гордості.

Дві найбільш явні відмінності між арманьяком та коньяком - це регіони походження та смакові нюанси. Арманьяк походить з Гасконі, 75 миль (120 км) на південний-схід від Бордо. Коньяк походить із Шаранта, трохи північніше Бордо. Арманьяк є глибшим у смаку, більш вагомим, темнішим. Коньяк трохи легший, тонший та більш фруктовий. Окрім регіону та стилю, є кілька менш явних деталей, відмінних між арманьяком та коньяком.

Найбільш технічною з них є те, що арманьяк переганяють лише один раз. Ця єдина дистиляція створює важкий напій - слабший за алкоголем та більш багатий за ароматом, ніж коньяк (який дистилюється двічі в традиційному кубі). Процес дистиляції природно відділяє алкоголь від його важких сполук, чим менше очищують спирт, тим багатший його смак. Після дистиляції арманьяк має міцність 53% і 60%, а коньяк - 72%.

Арманьяк виготовляється шляхом дистиляції вина, тож все починається з виноградників. На сорт винограду Уні Блан припадає біля 55% у виробництві вина для арманьяку, яке, як правило, доповнюють Фоль Бланш, Бако Блан і Коломбар. Також дозволяється (проте використовується рідше) Блан Дам, Грес, Жюрансон Блан, Мозак Блан, Мозак Розе і Мельє Сент-Франсуа. Кожен з них надає своїх особливих якостей напою, тому підтримують різноманітність сортів; вініфікують, дистилюють та витримують їх окремо. Це надає виробникам більшої свободи та гнучкості при створенні блендів.

Після перегонки, спирти витримують в дубових діжках: спочатку від 6 до 12 місяців у нових діжках, потім на довгий термін відправляють витримуватися до старих діжок. Після цього їх змішують разом, щоб створити бажаний профіль смаку. Ця суміш спиртів потім знову відправляється до діжки, де гомогенізується (змішується) та розводиться поступово до діжкової міцності (зазвичай між 40% та 45%). Так як спирт випаровується поступово з плином часу у діжці, чим більше спирт витримується, тим менша потреба у його розведенні. Це одна з найбільших переваг арманьяку: старі зразки не потребують розведення взагалі. З цієї точки зору, зрілі арманьяки дуже “чисті”, бо навіть найкраща горілка розводиться водою. 

Процес дозрівання у діжці є життєво важливим для характеру Арманьяку. Він пом'якшує спирт, поглиблює його складність та додає нових ароматів ванілі та спецій. Більшість арманьяків витримується в дубових діжках Лімузена та Тронсе, проте деякі виробники підтримують традицію, використовуючи так званий “чорний дуб” місцевого лісу Монлезан. Усім арманьякам надається рівень якості, залежно від того, скільки часу спирт перебував у діжці: VS (від 1 до 3 років), VSOP (від 4 до 9 років), Наполеон (від 6 до 9 років) та XO (10 років+). Деякі з них позначаються певним віком (вік наймолодшого спирту в бленді). На вінтажних арманьяках вказують виключно рік урожаю.

Протягом століть прагнення до більш солодких, більш доступних видів арманьяку призвело до створення Флок де Гасконь - солодкої алкогольної суміші неперебродившого виноградного соку та арманьяку з річною витримкою. З іншого боку стильового спектру існує Бланш Арманьяк, вогняний арманьяк без кольору розливають лише через кілька місяців витримки.

Регіон Арманьяк від початку був розташований в адміністративному окрузі Жер, проте розповсюдився до Ланде (на захід) та Лот-е-Гарон (на північ). Це була офіційна провінція Арманьяк, яка проіснувала до Великої французької революції. Сьогодні виробничі площі Арманьяку поділено на три субрегіони: Ба Арманьяк, Арманьяк-Тенарез та О Арманьяк. Існують тонкі відмінності між бренді, вироблених у різних субрегіонах, головним чином завдяки відмінностям у кліматі та грунтах.

Ба (Нижній) Арманьяк, найзахідніший з трьох, виготовляє переважну більшість armagnac. Виноградники в регіоні Арманьяк виробляють більше, ніж просто бренді. Червоні, білі та рожеві вина також тут створюють (під найменуванням IGP Кот де Гасконь) і лише на півдні існують виноградники, що виробляють насичене червоне вино Мадиран.