Односолодовий віскі

Виробництво односолодового віскі включає наступні етапи. Ячмінь доставляють на віскікурню. Його ретельно перебирають, очищують та висушують. Ячмінне зерно вимочують у воді з джерела і розкладають шаром, який необхідно часто ворушити, відповідно, за 10 днів це зерно проростає. При цьому наявний у ячмені крохмаль, перетворюється на цукор, який згодом буде необхідним для бродіння. Потім ячмінь висушують та підкопчуть за допомогою торфу. Так отримують солод - вихідний компонент для виробництва віскі.

Очищений та перемелений на муку солод ("grist") змішують з водою (65°С), щоб отримати "wort", солодкий сік. Його охолоджують і додають дріжджі, які активують бродіння. Під час цього процесу, що триває 45-48 годин, температура повинна бути не вищою за 35-37°С, оскільки дуже висока температура паралізує дріжджі і бродіння зупиняється. В результаті бродіння отримують пиво, що називається "wash" міцністю біля 5 оборотів.

"Wash" піддається подвійній дистиляції за допомогою двох апаратів "pot still", зроблених із міді, які мають характерну форму реторти. В результаті дистиляції у першому апараті, що називається "wash still" та має об'єм від 7 до 23 тисяч літрів, отримують рідину, що зветься "low wines", міцністю 25-30%. Вона перетікає до іншого апарату, що називається "spirits still" та має об'єм від 6 до 21 тисячі літрів, та дистилюється у ньому ще раз. Кінцевим продуктом другої перегонки є віскі міцністю 65-70%. 

Варто зазначити, що під час другої перегонки відділяють “голови” та “хвости”, тобто ту частину дистилянту, яка виходить на початку та у кінці процесу перегонки, а зберігають лише “серце” напою, що містить найтонші та найбагатші аромати. “Голови” та “хвости”, що залишилися, додають до "low wines" і знову відправляють на перегонку.

Форма перегінних апаратів має великий вплив на кінцевий смак віскі. І виробники віскі, так само, як і виробники коньяку, шукають ідеальну форму перегінного кубу - чарівну пропорцію між його об'ємом, площею поверхні та температурою дистиляції.

Після закінчення перегонки до віскі додають воду із джерела, яка знижує його міцність до 50%. Потім віскі витримується у американських дубових діжках, які містили раніше бурбон, або, якщо мова йде про особливо елітні віскі, використовують діжки з Іспанії, де зберігався херес.

Невитримане віскі містить у своєму букеті понад тисячу різноманітних складових, але не всі з них потрібні, щоб отримати необхідний смак. І саме витримка, під час якої процес випаровування відділяє потрібні компоненти від непотрібних, допомагає віскі набувати тонкого смаку.

Також у процесі старіння відбувається випаровування алкоголю, що зветься “часткою ангелів”, в результаті якого віскі втрачає міцність до 40%. Витримка може бути різною, вона має бути не меншою за 3 роки, однак її оптимальний термін - від 10 до 20 років, хоча можливо зустріти Single Malt Whiskey 25-ти або навіть 50-ти літньої витримки.