Вина Франції

Постійна увага до французьких вин забезпечується не так об’ємом їх виробництва та престижем, як, швидше, їх величезною різноманітністю стилів. Століттями уподобання споживачів змінювалися, що підштовхнуло до розвитку нових стилів вина, які вироблялися на французьких виноградниках з різноманітних сортів винограду. Споживач отримав можливість насолодитися червоними, білими, рожевими, солодкими, сухими, ігристими, пишними, суворими, мінеральними та фруктовими винами. І все це різноманіття стилів забезпечували французькі виноградники.

Різноманітність французьких вин зумовлена широким діапазоном різних кліматичних зон, де розташовані виноградники. Шампань – найпівнічніший регіон Франції, та один з найпрохолодніших. У різкому контрасті з ним, в 560 км на південний-схід від Шампані, Долина Рони – найтепліший та найбільш сухий регіон Франції. На південному-заході, Бордо – регіон з достатньо вологим кліматом, завдяки сильному впливу Атлантичного океану з заходу, а також численних річок зі сходу, русла яких пронизують бордоські виноградники.

Подалі від океанічного впливу, на схід, розташовані регіони Бургундія та Ельзас з континентальним кліматом – теплим, сухим літом і холодною зимою. І, нарешті, на самому Півдні Франції - Прованс та Лангедок-Руссільйон, де можна насолодитися справжнім Середземноморським кліматом, що характеризується спекотним літом та відносно м’якою зимою.

Геологія та топографія відіграють однаково важливу роль у різноманітті французьких вин. Численні винні регіони та субрегіони, кожен зі своїм власним індивідуальним стилем, відображають різноманітність типів ґрунтів та ландшафтів місцевості. Кожен субрегіон може бути визначений його конкретними географічними особливостями, котрі створюють специфічні характеристики вин, які тут виробляють. Конкретні ділянки землі, де були розбиті найвідоміші виноградники Франції – від гранітних пагорбів Божоле до відомих крейдяних схилів Шаблі та гравійних ґрунтів Медоку – є життєво важливими та складають суть поняття терруар.

Ми знаємо, що терруар регіону та сорт винограду створюють той неповторний стиль вина, який кожен для себе обирає. В той час, коли не було ще високотехнологічного винного господарства, винороби, тим не менш, обирали для виноградників кращі ділянки ґрунтів та клімату і обирали для висадки з невеликого асортименту виноградних сортів, доступних для них.

Таким чином, протягом багатьох століть природним чином розвивались відносини між французькими винними регіонами та ключовими сортами винограду. Як приклад, взаємозв’язок сорту Піно Нуар та регіону Бургундія. Там, де виноградні сорти використовувались в різноманітних регіонах, стиль/і вин з цих сортів в кожному з них також звичайно розвивалися. Порівнюючи, наприклад, відмінності між сортом Шардоне з Шампані (чітке, терпке, кислотне, ігристе) та з Макон (округле, більш зріле, більш багате, більш фруктове).

Систему французьких апеласьйонів було створено на початку 20-го століття і з того часу ця система використовується в багатьох країнах. Ця складна система законів, в підсумку, визначає кожен винний регіон та його межі і накладає суворі правила на винні технології. Захист найменування французьких вин та гарантія якості і походження продуктів – важлива мета законів. Жодна країна не має власної системи апеласьйонів такого рівня: на 2012 рік більше 450 апеласьйонів, що контролюються, AOC та 150 найменувань VdP.

Основним фактором у розвитку складної, різноманітної системи класифікації французьких вин та рівнем їх якості є великий об’єм виробництва та різноманітність вин. Щороку країна виробляє більш ніж 50 млн. гектолітрів вина (6500 млн. стандартних пляшок) приблизно з 1,9 акрів (775000 га) виноградників.