Самбука

Самбука - це італійський анісовий лікер, як правило, без кольору, зі специфічним ароматом та вмістом спирту від 38 до 42%. В той же час, існують темні та навіть червоні різновиди самбуки. Напій виготовляють із пшеничного спирту, цукру, звичайного анісу, зірчастого анісу, витяжки з ягід або квітів бузини та набору ароматичних трав, точний склад яких тримається у секреті.

Назва самбука подібна до родової назви бузини чорної - Sambucus nigra. І основною версією є та, що задля урівноваження анісового аромату до самбуки додають витяжку з ягід або квітів бузини. Однак великий виробник самбуки - компанія Молінарі - стверджує, що бузина не має ніякого відношення ні до назви, ні до складу напою, що призвело до появи ряду версій щодо походження назви. Можливо, назва напою походить від арабського слова “zammut”, що перекладається як “аніс” - основний елемент самбуки. Також існує версія, що назва самбуки походить від імені міста у провінції Тоскана. Крім того, можливо, що так називався арабський тип корабля, на якому привозили цей алкогольний напій.

У середні віки сарацини привезли до Риму напій на основі зірчастого анісу. Його вживали як лікарський засіб та заради втіхи наприкінці трапези. Цей напій вважається прабатьком сучасної самбуки.

Перший лікер під назвою самбука був виготовлений у 1851 році Луїджі Манці з італійського міста Чівітавек’я - Sambuca MANZI di Civitavecchia, цей лікер виробляють і сьогодні. У 1945 році Анжело Молінарі, експериментуючи зі змішуванням трав'яних настоїв із винами та спиртами, розробив рецептуру лікеру на основі анісу та назвав його Sambuca Extra. Він заснував компанію з виробництва даного напою у маленькому прибережному містечку Чівітавек’я за 50 миль на північ від Риму. Завдяки зусиллям, докладеним спочатку Анжело, його братами - Мафалдо, Марчелло та Антоніо, а пізніше племінниками, особливо Маріо, лікер Molinari Sambuca Extra сьогодні займає біля 70% італійського ринку самбуки.

Існує безліч способів вживання самбуки, ось кілька з них:

• Традиційний італійський спосіб вживання - самбука con mosca (дослівно “з мухами”); самбуку подають з трьома зернами кави в напої. Вони символізують здоров'я, багатство та щастя.
• Самбуку п'ють і у чистому вигляді дуже-дуже охолодженою, в якості дижестиву.
• Напій підпалюють у стопці, дають горіти. Вогонь через певний час гасять, і самбуку швидко випивають, доки вона тепла.
• Беруть два бокали, в один наливають лікер, підпалюють і переливають до іншого бокалу (або ж бокал повертають навколо своєї осі - для того, щоб не лопнуло скло), потім перший бокал перевертають і ставлять на блюдце. Між блюдцем та бокалом має бути паперова серветка, в яку встромлено пластикову трубочку. Напій випивають, а потім вдихають пари самбуки з першого бокалу через трубочку. Кавові зерна розгризають.
• На перевернутий догори дригом бокал капають кілька крапель теплої самбуки після процедури підпалювання і вдихають через ніздрю. Зазвичай, це третій етап після вдихання парів через трубку.
• Також самбуку вживають у складі коктейлів. Наприклад, “Вогняний” - до високої рівної чарки наливають кілька шарів алкогольних напоїв у порядку зростання міцності, а саме: будь-який легкий лікер, шампанське, самбука, горілка, абсент. Напій підпалюється і п'ється через трубочку. Запивається, якщо потрібно, лимонним соком. 
• Лікер самбука є популярним інгридієнтом шаруватих шотів, таких як “Пухлина мозку”, “Хіросіма”.
• Самбуку можна пити з льодяною водою, як освіжаючий літній напій з анісовим смаком. Розбавлений напій мутніє через погіршення розчинності ефірних олій, на які багатий цей лікер.
• Самбуку можна вживати з холодним молоком, але не змішуючи, а запиваючи.
• Також існує варіант вживання самбуки з шампанським. Стандартна пропорція ⅕. У тепле шампанське вливають підпалену самбуку, після чого вдихають пари самбуки та запивають отриманою сумішшю самбуки та шампанського.