Вина Фріулі

Фріулі-Венеція-Джулія – це винний регіон на крайньому північно-східному кутку Італії, його ландшафт характеризується прибережними рівнинами, горами і плато. Регіон пов’язаний кордонами із Австрією і Словенією (на півночі та сході, відповідно), які повторюють контури східних Альп. Найбільш визначними горами у місцевості є Альпи Джуліан, звідки походить назва регіону. На південь простягається затока Трієста (північна крайня точка Адріатичного моря) і чудові виноградники з Венето, на кілька миль західніше.

Вина регіону помітно виділяються серед інших італійських вин: вони виготовлені із використанням, в основному, нетрадиційних сортів винограду, таких як Совіньйон Блан, Рислінг та Піно Б’янко, але й із деяких типових італійських сортів, таких як Піно Гріджіо та Піколіт. Вино змінюється в залежності від клімату - середземноморського на півдні та альпійського континентального на півдні. Зазвичай, воно свіже та фруктове за стилем, як і варто було чекати від прохолодного клімату Фріулі. Білий виноград Фріулано створює класичний приклад цих освіжаючих вин. Він був відомий як Токай Фріулано, що багатьох вводить в оману, так як асоціюється з престижним вином Угорщини - Токай, в рамках міжнародного права змінено назву на прото Тай. Інший корінний виноград, що використовується для створення яскравих та живих вин, - Вердуццо, що широко застосовується в усьому регіоні.

Стосовно терруару, найбільш важливий вплив на виноградники Фріулі-Венеція-Джулія створює їх позиція між Альпами та Адріатикою. Гірський рельєф на півночі та сході підіймає багато виноградників до хмар, іноді опиняючись в пастці між пагорбами та узбережжям. Це дозволяє лозам погрітися на яскравому сонячному світлі без перегрівання, розвиваючи усю фенольну складність та ароматичну глибину до свого пікового рівня цукру. Нижче та ближче до берега морські умови та помірні добові коливання температури створюють біль стабільну, надійну погоду, пропонуючи місцевим виноробам розкіш вибору в їхньому терруарі.

Репутація Фріулі-Венеції-Джулії, як винного регіону, суттєво залежить від вибраної групи відповідальних дрібних виноробів - великомасштабне виробництво не стоїть тут на порядку денному. Пишаючись своїми особливостями та різноманіттям, козир Фріулі - це його мозаїка місцевих сортів винограду, хоча вона в наш час частіше поповнюється міжнародними сортами, такими як Шардоне, Піно Нуар і навіть різноманітністю Бордо - Каберне Совіньйон, Каберне Фран і Мерло. Ігристі вина, як правило, виготовлені за методом Шарма, почали з'являтися поряд із тихими. Область також щороку відповідальна за виробництво великої кількості вина Prosecco.

Цей регіон є домівкою для трьох одиниць категорії DOCG (білі вина). Коллі Орієнталі дель Фріулі Піколіт і територія Оамандоло у регіоні східних пагорбів виготовляє солодкі білі вина з винограду Піколіт та Вердуццо. До цього високого звання італійської кваліфікації приєдналося сухе вино у грудні 2010 року, вина на основі Вердуццо із Лізону.

Три вина категорії DOCG доповнюють тут десять вин категорії DOC; Фріулі-Грав є набільш важливим з точки зору об'єму виготовлення. Цей DOC охоплює значну частину Фріулі-Венеція-Джулія, що простягається від Коллі Орієнталі праворуч до кордону із Венето. Його назва походить від гравію (gravels), що характеризує тутешні грунти, - результат багатьох тисячоліть альпійської ерозії біля річки Тальяменто. На південь лежать прибережні DOC Лізон Прамаджоре, Фріулі Латізана, Фріулі Анніа і Фріуліи Аквілея. Далі на схід вздовж узбережжя - Фріулі Ізонцо та Коллі Горіціано, охоплюючи пагорби на південь від Коллі Орієнталі. Ще один DOC Східної Італії розташований у затоці Трієста, на самому кінці Балканського півострову, - це Карсо. Ці довгі та тонкі DOC території затиснуті щільно між Адріатичним узбережжям і словенським кордоном.