Маконне

Маконе на карті має форму прямокутника, витягнутого на 50 км з півночі на південь та на 15 км зі сходу на захід. Гаме вирощують тут переважно на піщаних, кислих гранітно-піщаних, а також глинистих ґрунтах, що лежать на кристалічній основі. Серед інших геологічних утворень варто перш за все зазначити вапняки. Шардоне та Аліготе віддають перевагу мергелю, а Піно Нуар - вапнякам.

Незважаючи на те, що у Південній Бургундії відчувається сильний вплив Середземного моря, клімат все ще залишається континентальним.

Адміністративний центр Маконе не має власних виноградників, але його назва присутня в кількох апеласьйонах. Відкриті, із вираженою танінністю червоні та рожеві вина найменування Макон, Макон-Сюперьор та Макон-Віляж виготовляють з винограду сортів Гаме та Піно Нуар. В залежності від місця виробництва, вони можуть наближатися до типу Бургонь або Божоле. 

Білі вина виготовляють лише із виноградного сорту Шардоне. Для них існує два найменування - Макон і в його межах Макон-Віляж (в останньому слово Віляж може змінюватися назвою комуни, де виготовлено вино). Ці вина можуть мати різні особливості в залежності від того, на якому винограднику виготовлені. Проте усі вони сухі та легкі, квіткові та фруктові, іноді з мускатним відтінком. Вина з Макону легко пються, приваблюють своєю безпосередністю, відкритістю та ніжністю. Вони зберігають всю свою чарівність протягом 2-3 років після урожаю. Ці вина чудово смакують із закусками, колбасами (особливо жирними), сосисками, равликами, рибою та козячим сиром. 

Найбільш відомі такі комунальні апеласьйони Маконе, як Пуйї-Фюссе та Сен-Веран, де виготовляють лише білі вина з виноградного сорту Шардоне. У Пуйї-Фюссе виноград вирощують на вапняках, вапнякових мергелях, а у західній частині апеласьйону - на глинистих ґрунтах. Його вина мають золотисто-зеленуватий колір та відрізняються винятковою витонченістю смаку. Вони сухі, тонкі, вишукані та відкриті, в букеті присутні відтінки ліщини та смаженого хліба. Пуйї-Фюссе дуже приємне у перші роки після збору, проте воно може бути і “забутим” у погребі. Воно добре смакує із омарами та лангустинами, рибою, жабками, кнелями, білим м'ясом та птицею.

Найменування Сен-Веран охоплює лише ділянки із карбонатними ґрунтами, чим в основному пояснюється однорідність вин, що тут виготовляються, які нагадують Пуйї-Фюссе, хоча і не мають настільки тривалого післясмаку. Сен-Веран має золотисто-зеленуватий колір. Це сухі, але при цьому округлені та м'які вина з фруктовим букетом. У молодих вин найбільш виразні аромати плодів з білою м'якоттю (персик, слива). Із витримкою проявляються тони білих (акація) та жовтих (жимолость, дрок) квітів і, нарешті, ліщини, смаженого мигдалю, меду та кременю. Це вино можна пити як аперитив або подавати із закусками, нежирними ковбасами, сосисками, устрицями, ракоподібними та рибою.