Помероль

Напевно, найбільш відомими у Бордо є вина комунального апеласьйону “Помероль”. Відтоді, як вони стали одними з найдорожчих у світі, у самих звуках цього найменування з'явилося дещо магічне. Проте, як не парадоксально, тривалий час ці вина знаходилися, ніби у тіні. Для реалізації багатого потенціалу ґрунтів Померолю знадобилося значне вливання коштів, яких не вистачало місцевим дрібним землевласникам. В опублікованих у кінці XVII - на початку ХІХ століть документах маклерів та записах мандрівників, присвячених бордоському вину, комуна Помероль навіть не згадувалася. Сходження до слави майбутньої зони найменування почалось лише після 1850 року, коли закінчилася практика висаджування інших культур між рядами лоз, і було запроваджено удосконалені методи виноградарства та виноробства. Втім, це не єдина особливість комуни, в якій незвичайним виглядає багато чого.

Незвичайним здається відсутність тут хоч невеличкого міста, хоча б трохи визначної старовинної пам'ятки. Дивним здається рівний рельєф, що так відрізняється від місцевості у сусідніх апеласьйонах. І все ж головна особливість Померолю - це його землі. Під одноманітною поверхнею знаходяться виняткові за своїми властивостями ґрунти. Внаслідок однієї із випадковостей, таємницею яких володіє лише сама природа, вапняковий панцир, на якому зростає виноград у навколишніх комунах, раптово зникає. Він поступається величезному нагромадженню галечника, що утворює тераси. Галечник перемежовується тонкими шарами глини, один з яких майже виходить на поверхню у найвищій точці комуни. Майже всюди, особливо у південній частині комуни, у підґрунті можна знайти залізовмісний піщаник, що нагадує медоський ортштейн (аліос). Дехто вважає, що саме дана порода, що зветься тут окалиною або шлаком, і визначає особливий характер вин Померолю.

Успіх вин Померолю у наші дні беззаперечний. Його виразом слугують як популярність його кращих “крю”, так і ціна їх продукції. Як і у будь-якій зоні найменування, в Померолі є свій беззаперечний лідер, Шато Петрюс, де виготовляють воістину неперевершені вина, які є щедрими, тонкими, гарно збитими, насиченими, міцними, з чудовим букетом і, крім того, мають виражений аромат трюфелів. Проте “обличчя” Померолю визначає не лише цей замок, але й такі “гранди”, як Шато-Л’Еванжиль”, “Шато-Ля-Консейянт”, “Шато-Тротануа”, “Шато-Ляфльор-Петрюс” “Шато-Ненен”, а також багато інших, наближених до них за якістю. Тривалість витримки 5-30 років.

Класифікація “крю” тут ніколи не проводилася - особливість, що робить лише більш очевидною найвищу якість усього Померолю. Це сильні, що мають чудовий аромат (чорна смородина, вишня, ожина) шовковисті вина, призначені для тривалої витримки. Бажаючи підкреслити багацтво букету, ці вина, як і Сент-Емільон, часом називають “бордоським бургундським”. Крім того їх часто намагаються представити, як певну проміжну сходинку між Сент-Емільоном та Медоком. Хоча подібна точка зору і базується на певних підставах, вона лише частково відображає специфіку цих вин. Одна із властивих їм найоригінальніших рис - бездоганність процесу достигання: приблизно через п'ять років після початку витримки вони набувають букету надзвичайної складності та багатства. Це, без сумніву, було найвагомішою серед причин, які дозволили Померолю стати поряд із кращими винами світу.

Походження назви Петрюс невідоме. Цей замок типовий для Померолю і водночас глибоко оригінальний. З іншими “крю” зони найменування його об'єднує невелика площа виноградника (11,4 га) і скромність маєтку, який через свої невеликі розміри та бірюзові віконні рами схожий на ляльковий будинок.

Проте, поряд із цими досить банальними моментами подібності, неможливо не виділими виняткові риси цього “крю”, перш за все, незвичайні властивості його ґрунту (враховуючи, що його значна частина припадає на зону з глинистими ґрунтами). Збір винограду (Каберне Фран 5%, Мерло чорний 95%) відбувається лише вручну, зі старих лоз, у кращий час і у найкоротший термін. Якщо до цього додати такі особливості технології, як відокремлення гребенів від ягід, тривала низькотемпературна ферментація та витримка протягом 20-22 місяців у нових дерев'яних діжках, то стає зрозуміло, що успіх Петрюсу - зовсім не випадковість.