Граппа - Венето

Найбільший виноробний регіон на Північному-Сході Італії (за загальним об'ємом виробництва, а також за об'ємом виробництва вин в категорії DOC і DOCG), простягається від Альп на півночі до Адріатичного моря на сході та ділиться на три великі зони виробництва: озеро Гарда та околиці Верони, центральне Венето та східну частину.

В центральній частині виготовляють три з найпопулярніших у світі італійських вин: Соаве, Бардоліно та Вальполічелла, з автохтонних сортів. Найпрестижніше вино зони - Амароне. Центральна частина відома в основному своїми винами з міжнародних червоних сортів.

У східній частині Венето виробляють найпопулярніше та свіже ігристе вино Італії - Просекко.

Поговоримо більш детально про вина Венето.

Тут виготовляють тонни блідо-червоного Valpolicella та Bardolino, водянисті Soave та Pinot Grigio, мільйони пляшок яких відправляють до італійських ресторанів усього світу. Місцеві виноградники, як правило, пласкі та родючі, отримали можливість “видавати” надмірно щедрі врожаї безхарактерного та нецікавого вина. Однак, знайшлись у цьому регіоні амбіційні люди, котрі роблять дуже добрі вина. І зараз перед нами, як перед споживачами, постає питання - як відрізнити високоякісне вино від "Liebfraumilch"?

Найпростіший спосіб, хоча і не беззаперечний (це все ж таки Італія), - пити вина, починаючи з категорії Classico, виготовлені в межах певної характерної зони, а не у значно більших регіонах, цинічно розширених для максимального використання на міжнародному ринку найменування виноробного регіону, яке стало популярним.

Valpolicella категорії Superiore повинна містити не менш, як 12% алкоголю, і дозрівати, як мінімум, один рік до розливу у пляшки. Тоді як базова Valpolicella може містити і 11% алкоголю і витримуватися так само, як Beaujolais Nouveau. Варто відзначити, що іншим способом визначення якості вина є висока ціна. Вальполічелла яскравого малинового кольору, а не осадового блідо-рожевого, з легкою гірчинкою і смаком соковитої вишні, а не просто гірка, не може бути дешевою. Урожайність має бути значно нижчою, ніж на рівнинних виноградниках з механічним збором. Надійними виробниками Valpolicella є Allegrini, Boscaini, Dal Forno, Masi, Quintarelli, Santi, Trabucchi та Tedeschi.

Щось пішло не так при виробництві Valpolicella. Сорт Корвіна - найбільш виразний серед трьох сортів винограду, з яких вона може вироблятися. Вина ж зі 100% Корвіни за законом не можуть називатися Valpolicella DOC. Із Молінари виходять тонкі та кислотні вина, а з Рондінелли складно “витиснути” багато аромату. Переважно через правила, які дозволяють використовувати не більш як 70% Корвіни, серйозний гарний виробник Allegrini перестав використовувати на своїх винах напис Valpolicella DOC, що погрожує настанням анархії, такої ж, яка відбувається у Тоскані.

Класичний спосіб наповнення Вальполічелли глибиною та соковитістю (яка має бути освіжаючою та питкою, а не втомленою від довгих років витримки) полягає у додаванні до сусла додаткової виноградної мезги (шкірки), що залишилася від винограду, який був висушений з метою підвищити вміст цукру (метод Ripasso) при виробництві вин типу Passito, з метою підвищити у вині вміст алкоголю та фенолів.

Найважливіша відмінність вин з Венето від усіх інших вин, що виробляються у світі, - це виготовлення вина способом Пассіто - підв’ялювання зібраного винограду на матах у провітрюваному приміщенні з метою підвищення концентрації цукру в ягодах. Солодкі - Recioto (можуть бути білими і червоними), сухі - Amarone. При виробництві Amarone весь цукор переробляється у спирт, в готовому вині рівень алкоголю може досягати 16%.

Версія білого Речіото - освіжаюче солодке Recioto di Soave, що виробляється в невеликих кількостях, демонструє особливості місцевого винограду Гарганега і може бути гідною альтернативою вин із Сотерну.

Soave - найпопулярніше біле вино з Венето, як і Вальполічелла, кожна пляшка може дуже відрізнятися за якістю через те, що купаж вина може складатися не лише з місцевих сортів Гарганега і Треббіано ді Соаве (в Італії Треббіано може бути різних типів), але і з додаванням Шардоне, Піно Б’янко та нейтрального Треббіано Тоскано. Хороше Соаве - із позначкою на етикетці Classico або Superiore. Солом'яний колір, характерний аромат мигдалю, яблук та бузини.

Anselmi та Pieropan впродовж багатьох років демонстрували, що Соаве може бути чимось більшим, ніж водичка для полоскання роту без смаку та аромату. Зараз інші виробники теж хочуть на цьому заробити, включаючи Bertani, Cantina di Castello, La Cappuccina, Fattori & Graney, Gini, Inama, Prà і Tamellini. Сьогодні вже є достатня довіра до зелених терас Соаве, де виробники подібного рівня випускають вина  з різних виноградників, окремо, щоб продемонструвати усе різноманіття вин, що виробляються на різних ділянках. Деякі вина настільки потужні і концентровані, що можуть витримувати старіння в дубі.

Bardolino, що виробляється на берегах озера Гарда, таке ж легке, як і Вальполічелла. Кращі зразки смачного літнього вина від виробників Corte Gardoni, Guerrieri Rizzardi та San Pietro. Рожева версія Бардоліно називається Chiaretto. 

Також місцеві білі ароматні вина Lugana і Bianco di Custoza. 
Вздовж річки П’яве на рівнинах, що простягаються до лагун Венеції виробляють вино Prosecco, на основі сорту Глера. Conegliano Valdobbiadene - краща зона в Prosecco DOC, де знаходиться пагорб  Cartizze, “вершина” якості Просекко. У 2008 році зона Просекко була значно розширена і кордони закріплені, як зона DOС.