Американський віскі

На відміну від прийнятого у Шотландії написання слова “віскі”, у американському варіанті присутня буква “е” -  whiskey, так само, як і у ірландському. Щоправда, є виключення: деякі компанії надають перевагу шотландському варіанту.

Існують два типи американського віскі: straight whiskey (дослівно - “прямий”) та blended whiskey (купажований). “Прямий” віскі - це зерновий дистилят, виготовлений із суміші, до складу якої входить, як мінімум 51% якогось одного злаку, а інші 49% можуть складатися з інших злакових. У США для виробництва віскі використовують чотири типи злаків: кукурудзу, жито, пшеницю та ячмінь.

“Прямий” віскі має бути дистильованим за міцності не більшої за 80% алкоголю, витриманим у нових дубових діжках не менш, ніж 2 роки, та розлитим у пляшки за міцності не менш, як 40% алкоголю. У “прямому” віскі не допускається використання нейтрального спирту або будь-яких добавок.

Існує кілька варіантів “прямого” віскі:

Bourbon (бурбон) – щоб називатися бурбоном, напій має відповідати кільком вимогам: в його складі має бути не менш, як 51% кукурудзи, спирт повинен бути дистильований за міцності не більш, як 80%, та залитий в діжки для витримки за міцності, яка не перевищує 62,5%. Бурбон витримують як мінімум 2 роки в нових обпалених діжках, до того ж, якщо термін витримки менший за 4 роки, то виробник зобов'язаний вказувати вік на етикетці. Бурбон розливають у пляшки за міцності не менш, як 40%. Заборонено використовувати барвники та ароматизатори.

Wheated Bourbon (бурбон із пшеницею) – єдиною відмінністю цього типу бурбону є зерно, що використовується: окрім обовязкових 51% кукурудзи, більша частина додаткових зернових складається із пшениці - злаку, який не дуже розповсюджений у виробництві віскі у США. Зразків пшеничного бурбону не багато. Найвідоміший - Maker’s Mark.

Tennessee Sour Mash (дослівно – теннессійський віскі з кислої браги) - цю власну назву за походженням віскі з штату Теннессі отримали у 1941 році. Від бурбонів теннессійські віскі відрізняються унікальним фільтраційним процесом. Віскі з Теннессі проходять повільну фільтрацію через вугілля із цукрового клену перед тим, як потрапити до діжки, в той час як бурбони фільтруються перед розливом у пляшки. У іншому теннессійський віскі подібний до бурбонів. На сьогодні лише два виробники виготовляють “теннессійський віскі з кислої браги”. До речі, Джек Деніел - батько та творець одного з найпопулярніших американських віскі - за життя мав прізвисько “маленький Джек”: він був насправді карманним мужчинчиком зі зростом ледь більшим за півтора метри та вагою, меншою за 50 кг.

Rye (житній) – у житньому віскі має бути не менш як 51% жита, а не кукурудзи, як у бурбоні. У іншому вимоги до виробництва житнього віскі подібні до бурбону.

Corn (кукурудзяний) -  віскі, виготовлений із зернової суміші, у складі якої понад 80% кукурудзи. Для цього типу віскі витримка не є обов'язковою. Один виробник гордовито наголошує на етикетці: “Вік не більше двох тижнів”.

“Купажований” американський віскі дуже відрізняється від шотландського. У США це купаж будь-якого з варіантів “прямого” віскі з додаванням нейтрального зернового спирту, до того ж допускається використання не лише барвників, але й ароматизаторів. В масі своїй це малоцікаві напої, які продаються в основному в пластикових пляшках.

У кожного виробника бубону є свій секрет “зернового букету” - mashbill, який добре охороняється. Відсотковий склад зернових у різних виробників може дуже відрізнятися: наприклад, 75% кукурудзи, 15% жита, 10% ячмінного солоду. Або відповідно - 65, 25 та 10. Проте головне, щоб кукурудзи було не менше 51%, і не менш, як 10% ячмінного солоду, який є каталізатором для перетворення крохмалю на цукор. Обов'язковою для бурбону є також витримка в нових обпалених дубових діжках, які надають цьому напою типового для нього ванілького аромату та карамельного золотавого кольору. Зазвичай бурбони витримують 4 роки і зрідка - понад 12 років. Якщо на пляшці вік не вказано, це означає, що бурбону 4 роки.

В наш час наявні 12 виробництв віскі, які виготовляють понад сотню різних брендів. В Шотландії ж, наприклад, одна віскокурня виробляє лише один сорт солодового віскі, і самих солодових віскокурен там 97, а є ще 8 виробництв зернового віскі! Хоча за часів дії у США “сухого закону” (1920-1933 рр.) бурбони спокійно виробляли у Канаді та Мексиці, а потім контрабандою доставляли на історичну батьківщину.

Сам термін “бурбон” був зовсім не захищеним аж до 1964 року, коли резолюція американського Конгресу оголосила бурбон “національним напоєм США”. Сьогодні основним постачальником віскі в країні є штат Кентуккі. Великі виробництва бурбонів та інших сортів віскі є у містах Бардстаун, Франкфорт, Лоренчбург, Лоретто, Клермонт, Луісвілл та Оуенсборо. Приблизно третина бурбонів, що виробляється у США, випивається самими американцями, останнє йде на експорт.