Бордо вино

Бордо - виноробний регіон на південному-заході Франції, можливо, один з найвідоміших у світі. За значущістю він змагається з такими регіонами, як Бургундія, Шампань, Ріоха, К’янті та долина Напа (США). Регіон отримав своє ім'я (котре перекладається приблизно “поряд з водою”) від портового міста Бордо, логістичного та адміністративного центру регіону.

Виноробний регіон Бордо простягається на 130 км від Атлантичного океану вглиб узбережжя. Це батьківщина для понад 10 тис. виробників, які щороку виготовляють тут величезну кількість вин. Асортимент вин - від недорогих, на кожен день, до найдорожчих у світі престижних найменувань. Пляшка сухого червоного вина, виготовлена в категорії женерік, апеласьйону Бордо, може бути куплена всього за кілька доларів.

Основна кількість вин, що виробляються в Бордо, - сухі, з середнім тілом. Найвідоміші та найпрестижніші вина виробляють у великих Шато з регіонів Haut-Medoc, Pessac-Leognan, Saint-Emilion і Pomerol, який розташований на правому березі річки Дордонь.

Бордо також виробляє білі вина (сухі та солодкі) дуже високої якості. Найбільш видатне з них із області Грав (Graves), у південній частині якого знаходиться благословенний ботритисом регіон Сотерн. Успіх виноробного регіону дуже пов'язаний з кліматом та географічним розташуванням регіону. Місцевий клімат ідеально підходить для виновиробництва.

Клімат Bordeaux чудово регулюється близькістю Атлантичного океану та наявністю різних річок (Дордонь та Гарона). Літня денна температура регіону - біля 25℃ і рідко піднімається вище за 30℃, а взимку температура лиш зрідка опускається нижче 0℃. Навіть широта тут середня 45N і, таким чином, область розташована на пів шляху між екватором і північним полюсом.

Півострів Медок відчуває на собі вплив моря особливо сильно, місцеві виробники описують м'який морський бриз та легкі хмарки, які знімають гостроту навіть найспекотніших днів. Довгі та відносно теплі літні місяці в Бордо ідеальні для зростання пізно достигаючих сортів винограду. Це не означає, що холодна та волога погода тут не зустрічаються навесні та восени.

Основною причиною того, що всі бордоські червоні вина виробляються на основі бленду сортів Каберне Совіньйон і Мерло є те, що зав’язь, цвітіння та дозрівання цих двох сортів відбувається в різний час і в різних пропорціях, що зменшує ризики виноробів, пов'язані з поганою погодою під час цвітіння та збору винограду.

У ті роки, коли осінь волога, урожай Каберне Совіньйон страждає від гнилі та заболочення, однак рано достигаючий Мерло забезпечує резервне дублювання. Коли весна волога, цвітіння Мерло слабке, а Каберне Совіньйон квітне пізніше, тому бере на себе відповідальність за добрий урожай.

Тепле літо та відносно м'яка зима (якщо волога) означають, що клімат особливо добре підходить для вирощування пізно достигаючих сортів. Широке розповсюдження хвойних лісів на Півдні захищає Bordeaux від сильних вітрів, що рухаються з Атлантичного океану і несуть сіль, хоча існує ризик застрягання в лісах холодного зимового повітря, що приносить морози до бордоських виноградників.

Близькість регіону до великих об'ємів води, таких як Атлантичний океан, річки - Гарона, Жиронда, Дордонь, допомагають пом’якшити кліматичні перепади. Сорт Мерло домінує серед червоних сортів, що зростають у Бордо, наступними є сорти Каберне Совіньйон та Каберне Фран. Пті Вердо, Мальбек і трохи Карменер також дозволені. При змішуванні цих сортів у різних пропорціях отримують так званий Бордоський Бленд, що має назву Claret або Meritage (в США).

Бордоські білі вина - це в основному суміші з Совіньйон Блан, Семільйон та Мускатель, хоча тут культивують ще сорти Onden, Mauzac, Merlot Blanc, Ugni Blanc и Colombard. В той час, як у Бордо дуже цінуються вина, вироблені в певних субрегіонах, таких, як Марго і Сент-Емільйон, там є ще велика кількість вин з менш амбіційних субрегіонів. Наприклад, Bordeaux (rouge, blanc, rose і sec), Bordeaux Superieur і невелике виробництво Cremant de Bordeaux (ігристі вина). 

Бордо також має особливу та історично важливу систему класифікації, котра залишається практично незмінною з середини 19-го століття.